Є будівлі, які з часом змінюються настільки, що їх важко впізнати. А є ті, що навіть через століття залишаються символами міста. Саме такою для Олександрії є пожежна каланча.

Наприкінці XIX століття на найвищій точці тогочасного міста заснували пожежне депо з боксами, службовими приміщеннями й величною вежею. День і ніч черговий з пожежної башти вдивлявся в обрій, аби не пропустити навіть перші ознаки пожежі. Щойно над містом здіймався дим, лунав сигнал і за лічені хвилини кінні екіпажі, навантажені бочками з водою, вже вирушали на допомогу. У ті часи від цієї вежі залежала безпека всієї Олександрії.

Наразі каланча майже не втратила свого історичного силуету. Проте вона вже не виконує своєї першочергової місії вартового безпеки. Інші частини пожежного депо неодноразово реконструювалися, але й сьогодні тут несуть службу рятувальники. У будівлі розташований підрозділ ДСНС. Саме звідси щодня вирушають сучасні рятувальні автомобілі, продовжуючи справу вартових безпеки Олександрії.

Особливу увагу на вежі привертає старовинний годинник. Здається, ніби він був тут завжди, але насправді має свою історію. На початку ХХ століття він прикрашав будинок купця Соболева, який був зруйнований під час боїв за Олександрії у грудні 1943 року. Дивом вцілілий механізм з циферблатом перенесли на будівлю аптеки, а згодом він знайшов своє місце на пожежній каланчі. 1987 рік олександрійці зустріли з боєм старих курантів. Цікаво, що раніше циферблат годинника був білим, про що свідчать старі фотографії. Зараз він чорний. Кажуть, якщо у новорічну ніч загадати бажання під бій курантів біля вежі, воно неодмінно здійсниться.